Zhukovsky

Газодинаміка

Викладає: проф. Турік Володимир Миколайович

Даний курс поділяється на 2 частини:

Фундаментальні основи газодинаміки

Прикладна газодинаміка 

Матеріали для дистанційного навчання

Предмет навчальної дисципліни: Газодинаміка вивчає рух газів з високими швидкостями, що спричиняє істотний вплив на характеристики течії стисливості як першопричини цілої низки якісно нових, порівняно з гідродинамікою, явищ, перше місце серед яких займають ударні хвилі. Це виділяє курс газодинаміки в один з окремих і важливих  розділів фізики суцільних середовищ, який заснований на загальних законах термодинаміки та гідромеханіки, а у випадку сильно розріджених газів – на засадах кінетичної теорії газів.

Мета навчальної дисципліни: формування у студентів здатностей:

  • ставити, аналізувати та розв’язувати задачі визначення просторово-часових полів параметрів сильно стисливих газів, які рухаються з високими швидкостями при заданих початкових і межових умовах; аналітичне, чисельне або експериментальне визначення цих параметрів  є ключовою частиною розрахунків і проектування раціональних конструкцій об’єктів нової техніки, а також лабораторних установок для фізичних досліджень;
  • проводити дослідження фізичних, газодинамічних процесів в об’єктах енергетичних систем, які включають експериментальні термоядерні установки, новітні джерела енергії, МГД-машини, енергетичні та технологічні плазмотрони тощо, без чого неможливе їх проектування та експлуатація.

Основні завдання навчальної дисципліни: згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

  • знаннязакономірностей руху газів при високих до- і надзвукових швидкостях, а також їх взаємодії з обтічними тілами;
  •  уміння самостійно формулювати, аналізувати  та  розв’язувати задачі газової динаміки;
  • досвідзастосування прийомів та методів механіки суцільного середовища з урахуванням утворення стрибків ущільнення та розповсюдження ударних хвиль в газах щодо аналізу роботи та оптимізації елементів конструкцій в умовах їх взаємодії з газом в енергетичних установках, машинах, спорудах, в експериментальному обладнанні для фізичних досліджень.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 105 годин/3,5 кредитів ECTS.


Рекомендована література


 

  1. Теодор фон Карман. Аэродинамика. Избранные темы в их историческом развитии; пер. с англ. Е. . Богатырёвой под ред. д.ф.-м.н. А. В. Борисова. Москва-Ижевск: НИЦ «Регулярная и хаотическая динамика», 2001. 208 с.
  2. Людвиг Прандтль. Гидроаэромеханика; пер. со 2-го нем изд. Г. А. Вольперта. Москва-Ижевск: НИЦ «Регулярная и хаотическая динамика», 2000. 576 с.
  3. Лойцянский Л. Г. Механика жидкости и газа. Москва: Наука, 1987. 840 с.
  4. Седов Л. И. Механика сплошной среды. Т. 1, 2. Москва: Наука, 1973. 536 с.; 584 с.
  5. Кочин Н. Е., Кибель И. А., Розе Н. В. Теоретическая гидромеханика. Часть II. Москва: Физматгиз, 1963.  728 с.
    6. Абрамович Г. Н. Прикладная газовая динамика. В 2 ч. Москва: Наука, 1991. 600 с.; 304 с.
  6. Черный Г. Г. Газовая динамика. Москва: Наука, 1988. 424 с.
  7. Чарный И. А. Основы газовой динамики. Москва: Гостоптехиздат, 1961. 200 с.
  8. Фабрикант Н. Я. Аэродинамика. Москва: Наука, 1964. 816 с.
  9. Стулов В. П. Лекции по газовой динамике. Москва: ФИЗМАТЛИТ, 2004. 192 с.
  10. Валландер С. В. Лекции по гидроаэромеханике. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1978. 296 с.
  11. Ландау Л. Д., Лифшиц Е. М. Теоретическая физика. Т.6. Гидродинамика. Москва: 1988. 736 с.
  12. Овсянников Л. В. Лекции по основам газовой динамики. Москва: Наука, 1981. 368 с.
  13. Черняк В. Г., Суетин П. Е. Механика сплошных сред. Москва: ФИЗМАТЛИТ, 2006. 352 с.
  14. Повх И. Л. Техническая гидромеханика. Ленинград: Машиностроение, 1976. 504 с.
  15. Борисенко А. И. Газовая динамика двигателей. Москва: Оборонгиз, 1962. 794 с.
  16. Мхитарян А. М., Ушаков В. В., Баскакова А. Г., Трубенок В. Д. Аэрогидромеханика; под общ. ред. А.М. Мхитаряна. Москва: Машиностроение, 1984. 352 с.
  17. Кудинов А. А. Техническая гидромеханика. Москва: Машиностроение, 2008. 368 с.
  18. Дейли Дж., Харлеман Д. Механика жидкости; пер. с англ. под ред. чл.-корр. АН СССР
  19. О. Ф. Васильева. Москва: Энергия, 1971. 480 с.
  20. Дейч М. Е. Техническая газодинамика. Москва: Энергия, 1974. 589 с.
  21. Сергель О. С. Прикладная гидрогазодинамика. Москва: Машиностроение, 1981. 374 с.
  22. Гинзбург И. П. Аэрогазодинамика (краткий курс). Москва: Высшая школа, 1968. 404 с.
  23. Єфремов І. І., Турик В. М. Основи механіки рідини та газу. Київ: НМК ВО, 1990. 84 с.
  24. Пирумов У. Г., Росляков Г. С. Газовая динамика сопел. Москва.: Наука, 1990. 368 с.
  25. Самойлович Г. С., Нитусов В. В. Сборник задач по гидроаэромеханике. – Москва: Машиностроение, 1986. 150 с.
  26. Грабовский А. М., Иванов К. Ф., Дунчевский Г. Н. Гидромеханика и газовая динамика. Сборник задач. Киев: Вища школа,1987. 64 с.
  27. Давидсон В. Е. Основы газовой динамики в задачах. Москва: Высшая школа, 1965. 208 с. 28.
  28. Приходько А. А. Компьютерные технологии в аэрогидродинамике и тепломассообмене. Киев: НАУКОВА ДУМКА, 2003. 380 с.
  29. Юн А. А. Моделирование турбулентных течений. Москва: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. 352 с.
  30. Аникеев А. А., Молчанов А. М., Янышев Д. С. Основы вычислительного теплообмена и гидродинамики. Москва: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010. 352 с.
  31. Авраменко А. А., Басок Б.И., Дмитренко Н.П. и др. Ренормализационно групповой анализ турбулентности: монография. Киев: Институт технической теплофизики НАНУ, 2013. 300 с.

Офіційний портал Кафедри фізики енергетичних систем Київського політехнічного інституту